Рівно 135 років тому, 6 вересня 1891 року автомобіль Peugeot Type 3 прибув до столиці Франції для участі у пробігу за маршрутом Париж – Брест (не плутати з білоруським містом) – Париж. До місця старту автомобіль їхав з Валатіньє, для чого йому довелося подолати 430 км. Для свого часу це був рекорд – вперше самохідний екіпаж пройшов таку чималу відстань.
Середня швидкість становила 13,5 км/год.
Однак це був тільки початок. Адже траса пробігу була куди довшою — цілих 2045 км. І ось що цікаво: про подібні змагання автомобілів з ДВЗ тоді ще не було і згадки. І автомобіль Peugeot Type 3 їхав в компанії… з велосипедами. Вже першого дня він подолав близько 200 км.
Зрозуміло, що він виступав поза конкурсом, але головне, що цю довгу дистанцію автомобіль пройшов успішно. Повернувшись у Валатіньє, Луї Рігуло та Огюст Доріо, які й складали екіпаж, виявили, що проїхали близько 2500 км із середньою швидкістю 14,7 км/год. без будь-яких серйозних подій, за винятком проблеми з диференціалом. Для порівняння, переможець велогонки, Террон, проїхав той самий маршрут із середньою швидкістю 16,9 км/год!
Таким чином Peugeot вперше показав, що автомобіль не просто механічний екіпаж для коротких розважальних поїздок, а серйозний транспортний засіб, придатний і для таких далеких маршрутів.
Варто сказати, що участь автомобіля Peugeot у велопробігу була невипадковою, адже сам Арман Пежо був власником фабрики з виробництва велосипедів, якібули популярними не тільки у Франції, але і в низці інших країн. А свій найперший самохідний екіпаж — триколісну машину з паровим двигуном він побудував разом з Ліоном Серполле в 1889 році. Але ця конструкція з непомірно важкою силовою установкою не виправдала надій. Однак на Всесвітній виставці в Парижі в тому ж році Арман познайомився з Емілем Левассором, який вже випускав у Франції легкі і компактні двигуни внутрішнього згоряння за ліцензією Daimler. І вже через рік Пежо виготовив автомобіль Type 2 – з “даймлерівським” бензиновим мотором. Двоциліндровий V-подібний двигун робочим об’ємом 565 см куб. розвивав 2 к.с. Він був розташований в задній частині і приводив в дію колеса за допомогою ланцюгової передачі.
Слідом за ним, в 1891 році з’явився автомобіль Peugeot Type 3. Він мав такий самий двигун, але на відміну від попередника був вже чотиримісним. Як і на багатьох інших автопершачках, у нього був кузов типу vis-à-vis (візаві). У ньому пасажири переднього ряду розташовувалися обличчям до пасажирів другого ряду, але … спиною до напрямку руху. Кузов був дерев’яним і кріпився на трубчастій рамі. Автомобіль мав габаритні розміри: довжину 2500 мм, ширину 1350 і висоту 1500 мм. Колісна база становила 1630 мм.
Потрібно сказати, що Арман Пежо з самого початку тиражував свої автомобілі. У 1891-1894 роках він випустив 64 машини і всі вони мали успіх у публіки. А в 1896 році Арман Пежо заснував нову фірму, яка займалася виключно випуском автомобілів. Старе підприємство в місті Больє він продав і утворив нове – в місті Одинкур, де продовжував успішно виробляти автомобілі у зростаючих кількостях. Але це вже зовсім інша історія.
